МЕДИЧНИЙ ЗАГІН ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ

Медичний загін швидкого реаґування «ГІППОКРАТ»: вісім місяців у зоні АТО / Частина ІІІ. Наша робота в Щасті

Андрій Черемський MD, PhD

Медичний загін швидкого реаґування «ГІППОКРАТ»: вісім місяців у зоні АТО
Частина ІIІ. Наша робота в Щасті

Про Щастинську лікарню і її значення в наданні кваліфікованої медичної допомоги на передовій ми чули починаючи з осені 2014 р. Тож, коли Луганський обласний Департамент охорони здоров’я запропонував нам поїхати працювати саме туди, ми з радістю погодилися. На новому місці освоїлися досить швидко, включившись у буденну і добре знайому нам роботу хірургічного відділення: перев’язки, маніпуляції, операції, інтенсивна терапія. Від роботи «в тилу» наша праця відрізнялася хіба що більшою інтенсивністю та потребою бути завжди «напоготові». Адже кожної хвилини дня і ночі міг поступити поранений. Тому навіть під час сну телефон завжди мав бути під вухом. З часом таке “pogotowie” увійшло в звичку і зробило нас більш організованими та уважними.
Є ще одна річ, за яку ми безмежно вдячні долі, яка «закинула» нас до Щастя. Це ‒ безцінний досвід надання медичної допомоги пораненим і тяжкохворим за умов вимушено обмеженого ресурсного і лабораторного забезпечення лікувального процесу. Адже дуже багато речей, до яких ми звикли, працюючи в мирних умовах, як до буденності, тут (через низку зрозумілих причин) були майже недоступними. Мимоволі пригадувалося, як під час навчання ще в радянському ВУЗі деякі викладачі старшого покоління з пієтетом розповідали про «зéмських лікарів», як про ідеал лікаря-універсала (такий собі «швейцарський ніж медицини» 🙂). І от, за іронією долі, вже у ХХІ ст. ми отримали можливість перевірити, чи працюють підходи «зéмської медицини» в сучасних умовах? Виявилося, що так 🙂! За нашими спостереженнями, результати лікування багатьох пацієнтів у цій лікарні на передовій мало чим відрізнялися від результатів лікування такого ж континґента поранених і хворих у тилових лікувальних закладах. Тут є над чим замислитися…
Багато добрих слів хочеться сказати також на адресу волонтерів і волонтерських організацій, з якими ми співпрацювали. Це ‒ «Народний тил» (п. Інна Холодкова, Київ), «Ініціатива Е+» (п. Оксана Сивак, Київ), благодійний фонд «Франківський опір» (п. Зінаїда Федорук, Івано-Франківськ), «Доброчинець» (п. Вадим Приходченко, Харків), «Реальная помощь военным» (п. Юлія Чорна, Харків), а також наші колеґи ‒ п. Михайло Депутат (США), п. Андрій Кучма (Київ) та п. Любомир Клецко (Словаччина). Оскільки ми працювали в Щасті як цивільні фахівці й бачили ситуацію в лікарні зсередини, нам вдалося привернути увагу волонтерів до проблем, з якими стикаються саме цивільні медики. Передусім це стосується різних аспектів ресурсного забезпечення хірургічних операцій та післяопераційного догляду за пацієнтами. Сподіваємося, що за нашим посередництвом деякі проблеми були вирішені 🙂.
Вісім місяців збігли як один день… Напередодні Нового 2016 року природа ніби розщедрилася: місто притрусило снігом і воно принишкло в очікуванні свята. За вікном буса востаннє промайнули знайомі обриси лікарні, а на очі мимоволі навернулися сльози…
Хай щастить тобі, Щастя – місто-форпост на Далекому Сході України!

З попередніми частинами репортажу «Медичний загін швидкого реаґування “ГІППОКРАТ”: вісім місяців у зоні АТО» можна ознайомитися за посиланнями:
Частина І. Місто на кордоні з ЛНР: http://hippokrat.com.ua/20160108/medychnyj-zagin-shvydkogo-reaguvannya-gippokrat-visim-misyatsiv-u-zoni-ato-chastyna-i-misto-na-kordoni-z-lnr
Частина ІІ. Лікарня на передовій: http://hippokrat.com.ua/20160110/medychnyj-zagin-shvydkogo-reaguvannya-gippokrat-visim-misyatsiv-u-zoni-ato-chastyna-ii-likarnya-na-peredovij

Теґи